Форми ведення записів

План – це короткий перелік проблем, що розглядаються в книзі. Він може бути простим, якщо в ньому зазначені лише основні запитання, або складним, якщо поруч з основними є додаткові запитання.

Виписки – це цитати (дослівне відтворення думок автора книги) або короткий, близький до дослівного, виклад змісту потрібного уривку тексту. Виписувати з книги теоретичні положення, статистичні, хронологічні дані можна як у процесі читання, так і по його завершенні. Цитату обов’язково брати в лапки, а на кожну виписку давати посилання на джерело. Для полегшення наступної систематизації виписок їх краще робити на окремих аркушах, каталожних картках або перфокартах.

Конспект – це короткий письмовий виклад змісту книжки, статті, лекції тощо. Він може бути набагато менший, ніж сама книжка чи стаття. Під час конспектування не слід зловживати скороченням слів, а якщо скорочувати їх, то за загальними правилами; думки слід використовувати стисло, своїми словами, виписуючи лише найголовніше і найсуттєвіше, не допускаючи повторень. Можна використовувати цитати, обов’язково зазначати сторінку, з якої вона виписана. Особливо важливі думки в конспекті варто підкреслювати. Бажано залишати поля для додаткових записів.

Тези – стислий виклад основних ідей прочитаної книги.

Анотація – коротка характеристика прочитаного, яка дає загальну уяву про його виклад, зміст та призначення. Скласти її краще після прочитання всієї книги.

Резюме – короткий заключний виклад наукового повідомлення.

Реферат – короткий виклад змісту книгу, наукової роботи або результатів вивчення наукової проблеми в письмовому викладі або у формі публічного виступу. ... Читати далі »

Корисні поради учням

Анотація

Сучасні шкільні навчальні програми зорієнтовані на формування у школярів уміння самостійно здобувати знання, вишукувати додаткову інформацію, яка б склала систему знань з основ наук. Тому важливо навчити школярів користуватися книгою, дати учням ключ до самоосвіти.

Читання – це серйозна розумова праця, яка може бути полегшена знанням основних правил роботи з книгою.

Мета даних рекомендацій – надати практичну допомогу школярам щодо вибору книг для читання і їх пошуку в бібліотеці, умінь правильно читати книгу, користуватися довідковими виданнями і періодикою.

Чи є у тебе бажання скористатися моїми порадами?

Якщо є – пам’ятай: бажання – велика сила, за якою стоять дія і наполеглива праця. А їх завжди супроводжують успіх і радість досягнень.

Коли б книга ожила і раптом заговорила, то ось що вона б вам сказала:

1.     Обгортай книги і носи їх у папці.

2.     ... Читати далі »

Психологічні особливості дітей підліткового віку.

Підлітковий вік характеризується підсиленням незалежності дітей від дорослих, майже в усіх сферах діяльності. Якщо молодший школяр, не дивлячись на свою безмежну рухливість і явний непослух, все ж повністю залежить від дорослих, які, якщо вони достатньо авторитетні, можуть впливати на психологію та поведінку дитини, то підліток набагато незалежніший і менше піддається зовнішньому психологічному впливові, особливо з боку дорослих , батьків, вчителів .Та ця незалежність відносна, є звичайним ще дитячим протестом на слова і дії дорослої людини , а не дорослий вчинок .

Підлітковий вік характеризується підвищеною увагою дитини до самої себе, до своєї зовнішності, до самопізнання, самовиховання. Якщо у більшості молодшого школяра ще фактично не має особливого, незалежного від дорослої думки відношення до себе, та в підлітків воно є. Інша справа – на скільки воно досконале чи відповідає дійсності . Таке відношення до себе відрізняється психологічним різнобарв’ям : дитина знає і частково правильно може оцінювати себе як з позитивної, так і з негативної сторони, вбачаючи свої переваги і недоліки . Таке відношення може бути суперечливим. Підліток з одного боку може бачити і оцінювати себе як доволі достойного, заслуговуючи на повагу , а з іншого боку – як особистість, що має багато реальних недоліків, від яких потрібно звільнятися. Але і в цьому підліток частіше проявляє себе не як доросла людина, він по-дитячому перебільшує свої переваги і по-дитячому зменшує недоліки .

Істотні відмінності підлітків від молодших школярів вбачається в особливостях нормативної свідомості і нормативній регуляції поведінки. Якщо молодший школяр в своїй поведінці і внутрішньому регулюванні орієнтується на соціальні норми, створені дорослими людьми, і практично не реагують на внутрішньо групові вікові норми (що встановлюються однолітками ), то підліток в цьому плані зорієнтований на однолітків.

Прагнення до особистісного авторитету серед одноліток і до фізичного самовдосконалення, характерне для підлітків, породжує в них активний пошук зразок для наслідування, який вони знаходять серед старших за віком дітей і дорослих людей однієї з ним статі.

Від молодших школярів підліток відрізняється і переходом від ігрових до реальних соціальних ролей. Якщо молодші ведуть себе в житті природно і безпосередньо, граючи роль тільки в грі, то підлітки починають пробувати себе в різних життєвих ситуаціях –роль лідера, роль знавця, роль дорослого. Особливо подобається підліткам грати роль дорослої людини серед старших по віку.

Особливості спілкування з такими дітьми :

- враховувати і дитячі, і дорослі риси дитини;

- надавати їм більше самостійності при виборі теми для спілкування, уникаючи твердження „ ти ще цього не зрозумієш”;

- не вимагати стандартного рішення питань, враховувати їх прагнення до оригінальності;

- дати можливість проявити себе у тій ролі, яку він для себе вибрав, навіть, якщо є велика впевненість в невдачі.

ОСОБЕННОСТИ ПСИХИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ ДЕТЕЙ
МЛАДШЕГО ШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА

Поступление в школу знаменует собой начало нового возрастного периода в жизни ребенка — начало младшего школьного возраста, ведущей деятельностью которого становится учебная деятельность.
Л.С. Выготский отмечал интенсивное развитие интеллекта в младшем школьном возрасте. Развитие мышления приводит, в свою очередь, к качественной перестройке восприятия и памяти, превращению их в регулируемые, произвольные процессы.
Ребенок 7–8 лет обычно мыслит конкретными категориями. Затем происходит переход к стадии формальных операций, которая связана с определенным уровнем развития способности к обобщению и абстрагированию.
К моменту перехода в среднее звено школьники должны научиться самостоятельно рассуждать, делать выводы, сопоставлять, анализировать, находить частное и общее, устанавливать простые закономерности.
Если учащиеся 1–2-го класса выделяют прежде всего внешние признаки, характеризующие действие объекта (что он делает) или его назначение (для чего он), то к 3–4-му классу школьники уже начинают опираться на знания, представления, сложившиеся в процессе обучения.
Младший школьник в своем развитии идет от анализа отдельного предмета, явления к анализу связей и отношений между предметами и явлениями. Последнее есть необходимая предпосылка понимания школьником явлений окружающей жизни.
Особые трудности возникают у учащихся в понимании причинно-следственных связей. Младшему школьнику легче устанавливать связь от причины к следствию, чем от следствия к причине. Это и понятно: от причины к следствию устанавливается прямая связь, рассмотрение же фактов в обратном порядке предполагает анализ самых разных причин, что ребенку зачастую еще не под силу.
Развитие теоретического мышления, т.е. мышления в понятиях, способствует возникновению к концу младшего школьного возраста рефлексии (исследование природы самих понятий), которая преображает познавательную деятельность и характер отношений к другим людям и к самому себе.
Под влиянием обучения память развивается в двух направлениях:
— усиливается роль и удельный вес словесно-логического, смыслового запоминания (по сравнению с наглядно-образным);
— ребенок овладевает возможностью сознательно управлять своей памятью и регулировать ее проявления (запоминание, воспроизведение, припоминание).
В связи с относительным преобладанием первой сигнальной системы у младших школьников более развита наглядно-образная память. Дети лучше сохраняют в памяти конкретные сведения: события, лица, предметы, факты, чем определения и объяснения. Они склонны к запоминанию путем механического повторения, без осознания смысловых связей. Они часто заучивают текст дословно!
Это объясняется тем, что младший школьник не умеет дифференцировать задачи запоминания (что надо запомнить дословно, а что в общих чертах, — этому надо учить).
Он еще плохо владеет речью, ему легче заучить все, чем воспроизводить текст своими словами. Дети еще не умеют организовывать смысловое запоминание: разбивать материал на смысловые группы, выделять опорные пункты для запоминания, составлять логический план текста.
К переходу в среднее звено у учащегося должна сформироваться способность к запоминанию и воспроизведению смысла, существа материала, доказательства, аргументации, логических схем рассуждений.
Очень важно научить школьника правильно ставить цели для запоминания материала. Именно от мотивации зависит продуктивность запоминания. Если ученик запоминает материал с определенной установкой, то этот материал запоминается быстрее, помнится дольше, воспроизводится точнее.
У мальчиков и девочек младшего школьного возраста есть некоторые различия в запоминании. Девочки умеют заставить себя, настроить на запоминание, их произвольная механическая память лучше, чем у мальчиков. Мальчики оказываются более успешными в овладении способами запоминания, поэтому в ряде случаев их опосредованная память оказывается более эффективной, чем у девочек.
В процессе обучения восприятие становится более анализирующим, более дифференцированным, принимает характер организованного наблюдения; изменяется роль слова в восприятии. У первоклассников слово по преимуществу несет назывную функцию, т.е. является словесным обозначением после узнавания предмета; у учащихся более старших классов слово-название является скорее самым общим обозначением объекта, предшествующим более глубокому его анализу.
В развитии восприятия велика роль учителя, который специально организует деятельность учащихся по восприятию тех или иных объектов, учит выявлять существенные признаки, свойства предметов и явлений. Одним из эффективных методов развития восприятия является сравнение. Восприятие при этом становится более глубоким, количество ошибок уменьшается.
Возможности волевого регулиров ... Читати далі »

ТЕСТ ДЛЯ РОДИТЕЛЕЙ

Правильна ли Ваша позиция по отношению к детям?

1. Ваша дочь (сын) требует переключить телевизор с фильма, кото­рый вам нравится, на программу рок-музыки. Что вы делаете?

а) Выполняете просьбу и слушаете рок-музыку вместе с ней?
б) Отвечаете, что ей придется подождать, пока закончится фильм?
в) Обещаете купить для нее портативный телевизор?
г) Записываете фильм на видеокассету, а дочери позволяете слу­шать рок-музыку?

2. Вы видите в своих детях:

а) Людей равных вам?
б) Тех, кто может помочь вам заново пережить свою молодость?
в) Маленьких взрослых?
г) Тех, кто постоянно нуждается в ваших добрых советах?

3. Какую прическу вы носите?

а) Которая больше всего вам подходит?
б) Которая отвечает последней моде?
в) Которая копирует прическу рок-звезды?
г) Которая копирует стиль сына?

4. Поговорим о вашем возрасте:

а) Знают ли ваши дети, сколько вам лет?
б) Вы предпочитаете не замечать и не подчеркивать разницу в воз­расте между вами и детьми?
в) Скрываете ли вы свой возраст от детей?
г) Настаиваете ли на том, что знаете больше, потому что старше?

5. Как вы одеваетесь?

а) Подражаете стилю рок-звезды, любимой дочерью (сыном)?
б) Стараетесь следовать стилю ребенка, полагая, что это поможет установить более тесную связь
ежду вами?
в) Выбираете ту одежду, которая лучше вам подходит?
г)Следуете молодежной моде, потому что вы чувствуете себя моложе?

6. Как вы поступите, если заметите, что сын-подросток вдел в ухо серьгу?

а) Посчитаете, что это его личное дело?
б) Станете подшучивать над его женственностью?
в) Скажете, что это модно, не желая, чтобы он счел вас старомодным
г)Купите такую же серьгу и наденете ее?

7. Сын (дочь) заводит музыку на полную громкость, а вы?

а) Затыкаете уши ватой и делаете свои дела?
б) Уменьшите громкость?
в) Миритесь с этим, раз уж ему (ей) так хочется?
г) Говорите, что музыка буквально бьет вас по голове?

8. При споре с детьми вы:

а) Редко говорите, что они ошибаются, опасаясь, как бы они не стали отвергать вас вовсе?
б)Соглашаетесь изменить позицию, потому что дальнейший спор бесполезен?
в)Оставляете последнее слово за детьми, не желая с ними ссориться?
г) Соглашаетесь с ними, если они действительно правы?

9. Дети пригласили в гости сверстников, и вы:

а) Предоставляете их самим себе: пусть делают, что хотят?
б) Составляете им компанию, стремясь держаться на равных?
в)Спрашиваете гостей, считают ли они своих родителей тоже та­кими веселыми, как вас?
г) Ни во что не вмешиваетесь, но даете понять, что всегда рядом, на случай, если что-то произойдет?

10. Дети собираются на дискотеку, но вас с собой не берут, вы:

а) Не удивляетесь, потому что они знают, как вам трудно выдер­жать эти новые танцы?
б) Печалитесь, потому что хотели потанцевать вместе с ними?
в) Обижаетесь, потому что они не хотят разделить с вами свое ве­селье?
г) Расстраиваетесь, потому что готовились пощеголять в обновке?

П. Когда вы пытаетесь вести себя так, будто вы не старше своих детей, почему так делаете?

а) Чтобы быть с детьми в хороших отношениях?
б) Потому что это помогает сократить разницу в возрасте?
в) Потому что это может держать семью вместе?
г) Потому что для вас это естественно?

12. Свои отношения с детьми строите так:

а) Обращаетесь с ними, как со взрослыми?
б) Обращаетесь с ними, как с маленькими?
в) Стараетесь быть их приятелями?
г) Ведете себя, так как должно родителям?

Подсчитайте ваши баллы, пользуясь таблицей

Методичні рекомендації учням

Тренуйся!

Перед офіційним (змаганням, атестаційним) тестуванням варто виконувати якнайбільше опублікованих тестів – просто заради тренування. Не можна навчатися добре вирішувати тести, не виконуючи їх самих, підмінюючи цю практику іншими видами контролю й самоконтролю. Ці тренування не тільки призводять до знайомства з типовими конструкціями тестових завдань, але дають вам і інший досвід – самоспостереження й оптимальної саморегуляції під час тестування.

Поспішайте!

Тренуйтеся із секундоміром у руках. Порівнюйте час потрібний для виконання тестів. Обмежуйте його. Без подібних обмежень, що змушують працювати в максимально швидкому темпі, без імітації загальної ситуації неможливо змоделювати той стрес (напругу), що викликає будь яке тестування.

Випробовуйте!

У тренуваннях застосовуйте правильну тактику, тобто додержуйтеся всіх рекомендацій, як правильно вирішувати окремі завдання або тест у цілому. Наприклад, не слід двічі перечитувати малозрозумілу інструкцію, а потрібно відразу ж ознайомитися з варіантами відповідей. Тоді зміст відповідей пояснить вам, що ж саме є необхідним в інструкції до даного завдання. Це конкретний приклад тактики, яку треба випробувати. Її можна освоїти й ефективно застосовувати тільки активно тренуючись у тестуванні.

Пропускайте!

Треба навчатися пропускати важкі або незрозумілі завдання. Пам’ятайте: у тесті завжди знайдуться такі завдання, з якими ви обов’язково впораєтеся. Просто нерозумно недобрати балів тільки тому, що ви не добралися до «своїх» завдань, а застрягли на тих, навчальний матеріал, який вам невідомий. Звичайно, така тактика може принести успіх далеко не завжди. Якщо тест побудований за принципом «сходів» і починається з легких питань, то не варто пропускати всі перші завдання.

Вгадуйте!

Якщо ви впевнені у виборі, але інтуїтивно може віддати перевагу якійсь відповіді іншим, то інтуїції варто довіряти! Така довіра, як правило приводити до приросту балів.

Виключайте!

Багато завдань можна швидше, якщо не шукати відразу правильну відповідь, а послідовно виключати ті, які явно не підходять. Метод виключення дозволяє концентрувати увагу всього на одній-двох ознаках (а це легше), а не відразу на п’ятьох – сімох (що набагато складніше).

Скорочуйте вибір!

Якщо кілька відповідей (1-2) із чотирьох або п’яти варіантів здаються вам зовсім невідповідними, а інші підходящими з різною імовірністю, то у цьому випадку правильніше буде не пропускати завдання, а намагатися вибрати відповідь із інших просто навмання. Шляхом такої тактики ви отримаєте більше балів. Це – теорія ймовірності. Адже «негативне знання» (про те, яка відповідь свідомо не годиться) – це теж знання, і не розумно відмовлятися від його використання.

Думайте тільки про поточне завдання!

Коли ви бачите завдання (питання), забувайте все, що було в попередньому, як правило, завдання в тестах не пов’язані один з одним, тому знання, які ви застосували в одному (уже вирішеному вами), як правило, не допомагають, а тільки заважають сконцентруватися й правильно вирішити інше завдання.

Це установка дає вам й іншим безцінний психологічний ефект – забудьте про невдачу в минулому завданні (якщо воно виявилося вам «не по зубах»). Думайте тільки про те, що кожне нове завдання – це шанс набрати бали.

Читайте завдання до кінця!

Поспіх не повинен призводити до того, що ви будете намагатися зрозуміти умови завдання з «першими словами» і добудовувати кінцівку у класній уяві. Це вірний спосіб зробити прикрі помилки в найлегших питаннях.

Не засмучуйся!

У будь-якому професійно підготовленому тесті чимало завдань, з якими ви просто не зможете впоратися (так заплановано). Більше того, всі 100% завдань зможуть виконати лише одиниці! Тому немає ніякого сенсу розхлюпувати емоційну енергію на передчасну досаду.

Навіть якщо вам здається, що ви допустили занадто помилок і просто завалити тест, пам’ятайте, що дуже часто таке відчуття є помилковим: при порівнянні ваших результатів з іншими може з’ясуватися, що інші допустили ще більше помилок. У підсумку ви одержите якщо не найвищий тестовий бал, то цілком пристойний.

Ця установка особливо знадобиться «круглим відмінникам», які звикли при звичайних методах контролю домагатися максимального результату (завжди «п’ятірки»). Якщо ви хочете стати класним «тестовим бійцем», навчайтесь не тільки наносити удари, але й «тримати» їх (якщо висловлюватися термінами боксу). Потрібно категорично відмовитися від «комплексу відмінника», який не звик непохитно переносити окре ... Читати далі »

Як удосконалити свою увагу

1.    Якщо ти неуважний, це означає, що твоя увага спрямована на щось інше. Визнач її об’єкт. Подолай суперника. Спрямуй силу уваги, куди слід.

2.    Увага є і умовою, і результатом твоєї діяльності.

3.    Якщо ти уважний – засвоїш матеріал, є концентрація уваги потребує твоїх свідомих дій.

4.    Готуй все необхідне до початку уроку. Твоя організованість сконцентрує твою увагу.

5.    Ти повинен ставити своїй увазі чіткі завдання: на що саме вона має бути спрямована.

6.    Оскільки при втомі керування увагою погіршується, для її відновлення потрібно вчасно відпочивати, займатися автотренінгом, використовувати спеціальні вправи.

7.    Використовуй здатність незвично привертати увагу. Уявляй звичайне як не звичай (наприклад, ти інопланетянин і сидиш на уроці землян).

8.    Під час виконання завдання час від часу запитуй себе: «Про що я думаю?».

9.    Якщо ти виявив, що твоя увага розсіюється, достатньо буває одного цього запитання. Якщо не допомогло – зміні положення тіла, або почитай вголос, підсилюючи ... Читати далі »

Як готувати домашні завдання

Рекомендації учням

1. Активно працюй на уроці: уважно слухай, відповідай на запитання.

2. Став запитання, якщо чогось не зрозумів або з чимось не згодний.

3. Навчися користуватися словниками й довідниками. З'ясуй значення незнайомих слів, знаходь потрібні факти й пояснення, правила, формули в довідниках.

4. Якщо в тебе є комп'ютер, навчися з його допомогою знаходити потрібну інформацію, робити розрахунки за допомогою електронних таблиць тощо.

5. Продумай послідовність виконання завдань з окремих предметів і спробуй визначити, скільки часу тобі знадобиться для виконання кожного завдання.

6. Між уроками роби перерви.

7. Спочатку спробуй зрозуміти матеріал, а потім його запам'ятати.

8. Якщо матеріал, який треба вивчити, великий за обсягом або складний, розбий його на окремі частини й опрацюй кожну частину окремо. Використовуй метод ключових слів. (Ключові слова - найважливіші в кожному абзаці).

9. Не залишай підготовку до доповідей, творів, творчих робіт на останній день, адже це потребує багато часу. Готуйся до них заздалегідь, рівномірно розподіляючи навантаження.

Умій володіти собою

1. Пам'ятайте: найкращий спосіб боротьби з душевним неспокоєм - постійна зайнятість.

2. Щоб забути свої напасті, намагайся зробити приємне іншим. Роблячи добро іншим, робиш добро собі.

4. Май мужність від щирого серця визнавати свої помилки. Уникай зазнайства і дозування.

5. Вчися володіти собою! Гнів, дратівливість, злість спотворюють людину. Егоїзм - джерело багатьох конфліктів. Виховуй в собі терпіння, пам'ятай, що «рана заживає поступово». Не через дрібниці.

6. Будь-яка справа починається з першого кроку! Пам'ятай: перешкоди нам даються задля нашого розвитку.

7. Людина, має необмежені можливості самовдосконалення, причому в усіх галузях СВОЄЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.

8. Будь толерантною особистістю.

Толерантність ( від лат. Tolerans - терплячий) - терпимість до чужих думок і вірувань.